22 лютого в рамках виставки «Агровесна-2018» відбувся Всеукраїнський воркшоп «Відновлювана енергія з обрізків та викорчуваних багаторічних аграрних насаджень (ОВБСН): розвиток виробничих ланцюгів як крок до економічної і екологічної ефективності». 

На семінарі були представлені проміжні результати проекту «up_Running», який є частиною програми наукового та інноваційного співробітництва Європейського Союзу HORIZON 2020, що сприяє розвитку та поширенню технологій біоенергетичної утилізації деревини від обрізки та викорчовування виноградних, оливкових та плодових насаджень. На воркшопі відбулася презентація існуючих виробничих ланцюгів, бізнес моделей та найкращих кейсів проекту, були обговорені потенційні можливості із фермерами-садоводами, сервісними компаніями та споживачами енергії.

Україна була обрана одним із стратегічних партнерів проекту «up_Running», оскільки має велику щільність насаджень плодових дерев і виноградників, а отже і потенціал використання відходів виробництва для теплової енергії. Проект розпочався у 2016 році, на цей час вже проведені перші демонстраційні заходи, під час яких були укладені контракти між фермерами та технічними компаніями, які допомагають агровиробникам позбутися відходів обрізок деревини.

До заходу долучилися представники як аграрного сектору, так і сервісних компаній, а також представники урядових організацій - Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

На жаль, сьогодні не існує окремих національних стратегічних документів або планів/цілей щодо енергетичного використання біомаси ОВБСН в Україні. Як повідомила на заході Тетяна Желєзна, канд. технічних наук, зав. відділом загальних питань біоенергетики Біоенергетичної асоціації України, НТЦ «Біомаса» цілі по біомасі, як енергетичному ресурсу в цілому, містяться в Національному плані дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року (2014 р.) та Енергетичній стратегії України на період до 2035 року (2017 р.).

«Біомаса ОВБСН на концептуальному рівні стала розглядатися в Україні як додаткове джерело біопалива лише останні кілька років. Основні поточні способи поводження зараз з обрізками садів та виноградників – зберігання або спалювання на краю поля. Є поодинокі приклади подрібнення обрізок із розкиданням по полю, використання на власні енергетичні потреби або виробництво гранул», - розповіла Тетяна Желєзна.

Існують як бар'єри, так і рушійні сили розвитку сектору. Серед фермерів існує переконання, що ланцюжок енергетичного використання даних видів відходів є дуже складним, а їх збір та переробка дуже затратними з точки зору витрат трудових та енергетичних ресурсів. Проте, на переконання експертів, виробництво енергії/біопалива з біомаси ОВБСН є перспективним і важливим напрямком для підвищення енергетичної безпеки на місцевому та національному рівнях.

Про основні результати роботи проекту повідомила Алла Кравченко, заступник генерального директора з міжнародних питань Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». «Більша половина проекту відбулася. На сьогодні ми маємо вже розроблену стратегію розвитку цього сектору як для Вінницької області, так і національну», - заявила експертка.

На її думку, основними бар’єрами на розвитку цього сегменту залишаються невизначена державна політика в напрямку розвитку біоенергетики та монополія Державної агенції лісових ресурсів. «Об’єктивно – лісова деревина є більш ефективною, ніж садівнича, але є райони та навіть регіони, де доцільно збирати та переробляти обрізки фруктових дерев для отримання тепла. Вінницька область має найбільшу щільність садівничих насаджень, велику площу займають старі сади, їх треба викорчовувати, спалювати їх не можна і звичайно треба шукати бізнес-моделі їх вигідної переробки. Це дозволить не шкодити довкіллю та вирішити питання опалення», - переконана Алла Кравченко.

Семен Драгнєв, експерт НТЦ «Біомаса» розповів про практичні кейси використання деревної біомаси від обрізки та викорчовування насаджень в енергетичних цілях.

«Для фермерів обрізка деревини – це побічний продукт, не бізнес, тому що від продажу цієї біомаси можна отримати досить малий дохід. Проте, якщо в районі присутній садівничий чи виноградарський місцевий бізнес, є бажання влади розвивати такі проекти, транспортні компанії, які б забирали ці обрізки і споживачі, що зацікавлені отримувати енергію чи тепло, а не купувати дорогий імпортний газ чи вугілля – можна сподіватися на успіх. Споживачі якраз і мають бути рушіями цього процесу. Фермер, наприклад, може залишити сировину, а потім сервісна компанія повинна взяти на себе витрати по подрібненню, переробці цієї біомаси на біопаливо, ну і транспортувати продукт до об’єкту, де він буде працювати», - розповів експерт.

Семен Драгнєв навів приклади використання біомаси з обрізок виноградників. У 2015 році в селі Шабо, Одеської області, почали використовувати виноградну лозу для отримання пари. Встановили потужний паровий котел вітчизняного виробництва, придбали також необхідне обладнання для подрібнення, транспортування. Компанія збирає лозу з 1100 га виноградників і використовує для промислового виробництва пари. Таким чином має подвійну вигоду: утилізує відходи і отримує енергію.

В Одеській області багато сіл досі не газифіковані і не мають лісу, є проблеми з постачанням вугілля. У таких регіонах немає конкуренції з лісовою біомасою, і садівники та виноградарі можуть отримати джерело додаткових доходів. Таким чином створюються ще додаткові робочі місця, кошти, які б ішли на оплату імпортного газу залишаються в регіоні.

«Зараз ми готуємо демопоказ в Болграді, Одеської області. Там немає залізниці, привозять вугілля, яке коштує дорого, а разом з тим навколо міста є 8-9 т деревної сировини, яку просто спалюють, а можуть отримати енергію. Коли до бізнес-ланцюга включаються місцеві громади, крім економічної вигоди з’являється й екологічна та соціальна», - переконаний Семен Драгнєв.

Другим прикладом він назвав також роботу однієї компанії у Вінницькій області. Там підприємство налагодило виробництво паливних гранул з деревини старих садів. У компанії є свої сади, вони їх викорчовують і засаджують новими. «У своїй роботі вони помітили, що проблема утилізації обрізок існує і в інших господарствах, тож тепер пропонують свої послуги. Отриману біомасу вони перероблятимуть на паливну гранулу, зараз налагоджують технологію», - розповів експерт.

«Зараз не час і не місце спалювати деревину від обрізок та викорчовування в садах, адже її можна переробити на тріску та пелету і використати для опалення, - переконана Олена Ковтун, заступник генерального директора з питань співпраці з аграрними ВНЗ та науковими установами Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». – Завдяки проекту ми показали, як може працювати цей бізнес-ланцюг і ця бізнес-модель, познайомили людей, що працювали в одному регіоні, але не знаходили один до одного шлях. Зараз навіть ті бізнесмени, які з недовірою ставилися до результатів цього проекту, - вбачають у переробці такої деревини економічний ефект. Часто, коли дзвониш до фермерів, то на початковому етапі вони говорять, що не мають на це часу, не замислюються про те, що можна брати гроші навіть з тієї деревини, яку обрізають, але ми вважаємо, що через деякий час ми отримаємо ефект для України», - розповіла Олена Ковтун.

Наступним етапом проекту «up_Running» буде проведення ще трьох демопоказів. Після цього відбудеться конкурс на визначення 10 аграрних підприємств (фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів тощо) та 15 консультантів, які пройдуть тренінгові навчання з побудови бізнес-ланцюгів, аудиту саду, розробки бізнес-планів для конкретного підприємства.

Після навчання буде відібрано 10 найактивніших консультантів, які вже самі зможуть консультувати аграрні підприємства, фермерські господарства, кооперативи як провести аудит підприємства, підготувати короткий бізнес-план та техніко-економічне обґрунтування, яким чином можна використовувати ту деревину, яка є на конкретному підприємстві задля отримання енергії.

За словами Алли Кравченко наступний етап роботи проекту також буде полягати в адвокації цього напрямку біоенергетики. Цей етап фактично розпочався під час даного Всеукраїнського воркшопу із відкритого діалогу між представниками ринку і представником Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, який окреслив форми державної підтримки, що існують на сьогодні.

Адвокація має відбутися як на регіональному рівні, так і на національному, в кожній країні-учасниці проекту і в Брюсселі. На сьогодні розроблено 7 проектів національного стратегічного плану дій підтримки сталого використання обрізок і викорчовування сільськогосподарських насаджень – у країнах-партнерах проекту. Після цього планується, що у травні 2018 року рекомендації проекту щодо політики у секторі будуть представлені членам Європейського парламенту для внесення пропозицій у стратегічні документи, адже цього і наступного року в ЄС має бути ухвалена Стратегія розвитку сектору біоенергетики на наступні 10 років.