27 лютого за ініціативи УКАБ відбувся круглий стіл “Нові правила – спільні рішення: як Україні впровадити EUDR”, під час якого представники бізнесу, громадських і міжнародних організацій обговорили перспективи впровадження нового регламенту ЄС про запобігання знеліснення і деградації лісів (EUDR) в Україні, його вплив на агросектор і виклики для експортерів.

Захід розпочався презентацією Володимира Пугачова, виконавчого та регіонального директора у Східній Європі асоціації «Дунайська соя» та Софії Якименко, експертки УКАБ, котрі розглянули головні положення EUDR, особливості боротьби з вирубкою лісів і забезпечення прозорості постачання товарів, а також спікери пояснили, як агрокомпаніям довести законність походження продукції та її відповідність до екологічних стандартів.

Так, EUDR встановлює певні вимоги до імпортерів ЄС такої продукції: деревина, соя, кава, шоколад, пальмова олія, гума та яловичина – з метою перевірки того, що продукція, яка імпортується або продається в ЄС, не сприяє вирубці лісів або деградації лісових екосистем. У зв’язку з цим компанії за допомогою процедури належної обачності (Due Diligence Process) мають забезпечити, що товари, котрі імпортуються до ЄС:

• не сприяють вирубуванню лісів або деградації лісових екосистем;
• вирощені відповідно до місцевого законодавства країни походження;
• мають простежуваність до поля, включаючи отримання гео-даних полів, де вирощуються відповідні сировини.

“Ці вимоги вже будуть актуальними для цьогорічного врожаю сої, оскільки регулювання набуває чинності 30 грудня 2025 року для середніх і великих компаній. Тобто вже зараз українські компанії, які експортують сою в ЄС, повинні провести триетапний процес належної перевірки та мати геолокації всіх полів”, – зауважив Володимир Пугачов.

Водночас Софія Якименко наголошує, що до повного функціонування норм EUDR 30 червня 2025 року нас чекає публікація Country Benchmark – рівнів ризиків для кожної країни. Ця система бенчмаркінгу буде класифікувати на країни з високим, стандартним та низьким ризиком відповідно до ризику вирубки лісів. Згідно з попередньою методологією, дані ґрунтуватимуться насамперед на Глобальній оцінці лісових ресурсів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

“Класифікація як країни з низьким рівнем ризику може бути важливою для України, оскільки це передбачатиме значні конкурентні переваги: буде застосовуватись спрощений процес належної обачності, який охоплює лише вимоги щодо збору даних, звільняє від проведення обов’язкового процесу оцінки ризиків та вжиття додаткових заходів зі зниження ризиків”, – пояснила Софія Якименко.

Ганна Лобченко, менеджерка проєктів напряму "Ліси" WWF-Україна, закцентувала увагу на оцінці ризиків знеліснення та деградації лісів, зокрема, через знищення самосійних лісів та лісосмуг, перетворення пралісів у плантаційні ліси, а також збільшення площ посівів та обсягів виробництва деревини. Також спікерка надала рекомендації для бізнесу щодо досягнення "low-risk" статусу українським бізнесом: “Варто відмовитись від купівлі, взяття в оренду ділянок, вкритих самостійними лісами, та відмовитися від розорювання інших екосистем. У разі зацікавленості обробітку землі у певній громаді, необхідно спершу отримати за запитом до Держлісагенства перелік ділянок із самозалісненими землями у межах цієї громади, а потім за наявними ділянками, частина яких заліснена – здійснити поділ земельних ділянок”.

Зі свого боку Іван Лакида, спеціаліст з питань національної лісової політики Програми лісового господарства ФАО Україна, виокремив основні виклики, з якими матиме справу Україна в процесі впровадження EUDR:

• через війну не зрозуміла процедура сертифікації вирубування лісів;
• фрагментація земельного банку – проблеми з земельними угодами щодо обміну, що не завжди фіксуються контрактно, створюють правові колізії;
• низький рівень обізнаності та відсутність доступу під час військового стану до цифрових карт;
• додаткові витрати на збирання даних і впровадження систем відстеження.

“Для вдалого досвіду адаптації до EUDR державі необхідно вжити заходів для гармонізації національного лісового законодавства з європейськими стандартами, включаючи переклад і адаптацію термінології. Крім цього, українському уряду необхідно задіяти широке коло зацікавлених сторін з лісового сектору, включаючи державні органи, дослідницькі установи і громадські організації, для досягнення консенсусу щодо імплементації EUDR. А також важливо створити механізми для покращення координації між національними органами влади та іншими країнами, які мають схожі інтереси в імплементації EUDR”, – вважає Іван Лакида.

Оксана Просоленко, CEO&Founder I.P.Cert, до викликів додає той факт, що регламент не містить вимог щодо процедури здійснення належної комплексної перевірки, оцінки ризиків і здійснення заходів щодо зменшення ризиків: “Тобто кожен оператор, трейдер розроблятиме власні процедури. Співпрацюючи з товаровиробниками, які не походять з країни ЄС, трейдери можуть висувати свої вимоги щодо дотримання процедур. Враховуючи, що відповідальність за невідповідність продукції вимогам Регламенту несе оператор, трейдер, а чинне законодавство України не містить вичерпного переліку документів, які б підтверджували дотримання вимог, на українського товаровиробника може бути покладена відповідальність за надання неправдивої інформації у розмірі штрафів та збитків понесених трейдером”.

Наприкінці круглого столу Ігор Букша, експерт лісового господарства, аудитор лісоуправління Preferred by Nature, представив свій погляд на адаптацію лісового сектору України до вимог EUDR: “Необхідно розвивати лісову сертифікацію, впроваджувати рекомендації з пом'якшення ризиків (FSC, Preferred by Nature), активізувати електронний облік деревини, удосконалити  гео-порталу “Ліси України” та запровадити мобільні ГІС-технології для польового збору лісовпорядних даних. Важливими кроками є створення геобази даних, розвиток технологій дистанційного зондування Землі, розробка інформаційного регламенту та обмінного XML-формату, підготовка до взаємодії з національною інфраструктурою геопросторових даних, проведення оцінок впливу на довкілля та навчання персоналу через семінари та круглі столи з питань EUDR”.

УКАБ щиро дякує всім учасникам круглого столу за активну дискусію та дієві напрацювання щодо впровадження EUDR в Україні. Відкрите обговорення й обмін думками є важливими кроками для успішної адаптації агросектору до нових європейських вимог. Сподіваємось на подальшу спільну роботу в розвитку стійких підходів до ведення агробізнесу та сталого функціонування галузі.