10–11 березня 2016 року у м. Умань, Черкаська обл. відбувся модуль АгроШколи УКАБ «Управління молочним бізнесом — 2016», присвячений питанням технологічного обладнання, якості молока та гігієни в молочному скотарстві. 

Під час двох днів семінару біля 40 учасників, серед яких були представники трьох молокопереробних підприємств, їх постачальники, експерти ринку, ветеринари-практики обговорили питання вимог якості молока переробної промисловості; основні критичні точки контролю якості молока; вплив гігієни тварин на продуктивність та здоров’я тварин та ін.

Другий день практичного заняття відбувся на базі господарства ТОВ «Кищенці», спеціалісти господарства провели екскурсію фермою, показали умови утримання корів, процес розчищення копит, доїння, експлуатації доїльного обладнання.

«Для того, щоб отримати якісне молоко, потрібна породиста корова, висококваліфікований персонал та хороше технологічне обладнання, - переконаний Олександр Засименко, керівник контролю якості молока компанії «Данон». – І цим семінаром ми хотіли донести до виробників інформацію про аспекти, які впливають на кінцевий результат. Хотілося б, щоб виробники теж були зацікавлені у виробництві якісного молока». Основними причинами погіршення якості молока від постачальників на його думку є: збільшення кількості бактерій у сирому молоці через проблеми зі своєчасним охолодженням, санітарною обробкою та мийкою обладнання, порушення протоколу гігієни доїння. Ще одним фактором, який впливає на ріст кількості соматичних клітини є відсутність або нерегулярна  діагностика субклінічних форм маститів та їх профілактика.

Олександр Курячий, менеджер з продажу засобів гігієни компанії GEA Farm Technologies Ukraine GmbH теж вважає мастит однією з основних проблем в молочному скотарстві не тільки в Україні, а й в усьому світі. «У 80% випадків причиною маститу є патогенна мікрофлора. Інші 20% спричинені порушенням технологічних процесів та управління стадом, - розповів експерт у своїй доповіді про вплив гігієни тварин на їх продуктивність та здоров’я.

Оскільки процес доїння впливає на здоров’я корови, всього стада та, безперечно, якість та кількість отриманого молока, доповідачі детально зупинилися на важливості правильної організації процесу доїння. На думку Віталія Жеки, генеральний директор ТОВ «Ресурси і технології» доїння має бути:

- своєчасним (завжди в один і той самий час);
- спокійним (без стресу для корови);
- швидким (дія окситоцину впродовж 4-5 хв + увага доярки (дояра);
- повним (видоювання без залишку молока з вимені, але у вимені має залишитися до 200 мл молока);
- гігієнічним (дезінфекція сосків після доїння і т.д.).

Фахівці розповіли, що у світі спостерігається тренд до збільшення швидкості видоювання, проте це підвищує ризик погіршення стану дійок та росту кількості маститів. «Хороше доїння - це компроміс між швидкістю доїння, повнотою видоювання та бережливого ставлення до дійок», - переконаний Віталій Жека.

Ольга Нікітіна, начальник лабораторії ТОВ «Данон Дніпро», розповіла про критичні точки контролю якості молока. За її словами, особливу увагу потрібно приділяти залишкам антибіотиків, адже їх присутність у молочних продуктах може викликати у споживачів алергічні реакції, а також появу стійкості людського організму до певного виду антибіотиків. Отже, підприємства мають налагодити суворий контроль, щоб молоко від корів, які лікуються антибіотиками здоювалося окремо, аж по повного закінчення періоду виведення препарату з організму. Було б ідеально, додатково почекати ще один-два дні, щоб повністю виключити небезпеку потрапляння антибіотику в товарне молоко , - порекомендувала фахівець.

Багато часу на модулі спеціалісти приділили питанням гігієні копит та методикам їх розчищення. Велике зацікавлення викликала доповідь Вадима Прядка, практикуючого ветлікаря ТОВ «Прогресивні ферми». Спеціаліст вважає, що розчищення копит є важливою ланкою профілактики хвороб корів, і рекомендує підприємствам своїми силами налагодити цей процес. «Україна має значну перевагу перед іншими країнами світу, а саме людський ресурс. Фермери за кордоном не можуть дозволити собі тримати велику кількість людей на підприємстві, наприклад, спеціально навченого працівника для розчищення копит. В Україні ця можливість, поки що, є і нею потрібно користуватися», - вважає Вадим Прядко. – Коли приїжджає «чужий» спеціаліст і розчищає копита ста коровам за один день, то для худоби – це великий стрес, внаслідок якого надої можуть суттєво впасти. Якщо ж це «своя» людина, то можна організувати щоденне розчищення трьом-чотирьом коровам і тоді зниження надоїв буде невідчутним. Розчищення копит має проводитися три-чотири рази на рік, тоді буде досягнуто хороших показників здоров’я стада».

«Якщо ви хочете мати хороші надої і високу якість молока, то перед тим, як ставити корову у надсучасну доїльну залу, треба провести підготовку усіх процесів, які напряму, можливо, не пов’язані ні з кількістю молока, ні з його якістю, - розповів Олександр Овчаренко, директор ТОВ «Прогресивні ферми». – Гігієна копит – питання, якому сьогодні було приділено багато уваги не даремно. Це болюча тема для багатьох підприємств, адже у нас немає системності у підходах до цього питання, цей процес відбувається у господарствах хаотично. Тому на таких заходах як цей, наші фахівці розповідають про найкращі світові методики розчищення копит, про їх особливості, і особливо цінно це тим, що тренінг проводять практикуючі ветеринарні лікарі, які користуються своїм досвідом на практиці, тому до них і є така висока довіра учасників». 

Саме вдале поєднання теорії та практики на модулі відзначили у своїх коментарях учасники семінару. Зокрема, Самвел Арутюнян, головний зоотехнік ТОВ «Вікторія» з Сумщини висловив побажання, щоб обидва навчальні дні проходили на фермі. Ольга Щербакова, менеджер по закупівлі молока від підприємств компанії «Лакталіс Миколаїв» теж відзначила користь подібних модулів: «Ми робимо великий акцент на роботі з постачальниками і прагнемо змінити свідомість виробників, щоб вони більше уваги звертали на якість молока, і розуміли, що теж відповідають за якість кінцевої продукції,адже нею ми годуємо наших дітей». Фахівець розповіла, що виїзди на ферми дозволяє заново переоцінити процеси, які відбуваються на власному підприємстві: «У буденній роботі часто не помічаєш багатьох проблем, а виїзд на чужу ферму дозволяє подивитися на свою роботу іншими очима. Це хороший досвід для нас і наших постачальників. Відвідуючи АгроШколу, розумієш, що необов’язково їхати за кордон для отримання нових знань та передового досвіду. Все це є вже в Україні, і можна уже багато чому навчитися на прикладі передових вітчизняних підприємств».

«На цей модуль Агрошколи ми ставили перед собою мету зібрати разом і представників переробних підприємств, і виробників, вчених і практиків – і такий формат виявився вдалим, - прокоментувала Аліна Жарко, експерт ринків тваринництва УКАБ. – Ми побачили, що між компаніями є не стільки суперництво, скільки партнерство і розуміння потреби активнішої роботи зі своїми постачальниками, тому плануємо і надалі розвивати Агрошколу з молочного скотарству та залучати нових учасників», - зазначила експерт.