Податкова підтримка сільгоспвиробників не заперечується нормами Світової організації торгівлі (СОТ) і врахована в зобов’язаннях, які взяла на себе Україна при вступі до цієї організації. Про це зазначили в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", коментуючи інформацію ЗМІ щодо можливого скасування підтримки сільськогосподарських товаровиробників та особистих селянських господарств через податок на додану вартість на вимогу Міжнародного валютного фонду.

Експерти УКАБ наголошують, що подібні пропозиції можуть бути викликані двома чинниками – або фахівці міжнародних організацій вважають, що підтримувати українських аграріїв непотрібно, або вони переконані, що підтримка через бюджет буде більш ефективною. Однак і те і інше твердження не витримує критики.

"Україна взяла на себе дуже жорсткі зобов’язання перед світовою організацією торгівлі, - зазначає керівник групи експертів УКАБ Володимир Лапа. – Ми зафіксували підтримку в межах "жовтої скриньки" на рівні 3,043 млрд. грн. (відповідна сума зафіксована саме в гривнях, а отже буде поступово "з'їдатись" девальвацією і інфляцією), знизили ставки імпортного мита по аграрній продукції до 10-15% і нижче, відмовились від специфічної ставки імпортного мита, відмовилась від застосування спеціальних захисних заходів, і це ще далеко не повний перелік поступок нашої країни". Тепер, за словами експерта, дискутується можливість обмеження і податкової підтримки аграріїв, хоча вона не протирічить вимогам СОТ.

Не витримує критики, за твердженням експертів УКАБ, і друга можлива мотивація скасування податкових пільг – це перехід на прямі державні субсидії. Адже цей варіант буде значно дорожчим і для держави, і для аграріїв з точки зору адміністрування, а по багатьох видах продукції підтримка взагалі стане неможливою, зважаючи на ті самі обмеження СОТ. Таким чином, це опосередкований шлях до втрати державної підтримки галузі в цілому, наголошують в УКАБ. 

За словами президента УКАБ Алекса Ліссітси, даний приклад наочно засвідчує подвійні стандарти у відношенні міжнародних організацій до України. "З одного боку, нам говорять про готовність допомогти в реалізації нашого аграрного потенціалу, а з іншого – пропонують скасувати найбільш дієві заходи державного сприяння аграрному сектору, – констатує А.Ліссітса. – Складається враження, що Україну просто хочуть усунути із світових ринків продовольства, як потенційно сильного конкурента".

В УКАБ сподіваються, що Кабінет Міністрів в таких умовах буде чітко відстоювати інтереси АПК як єдиної галузі, що зберегла можливості зростання навіть в складних умовах фінансово-економічної кризи.

Прес-служба УКАБ