06 березня президія Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» представила спільний план дій під назвою «Позиційний документ». Документ є «дорожньою картою» діяльності Асоціації  на найближчі два роки і спрямований на покращення умов ведення аграрного бізнесу в Україні.

У документі зазначені шість блоків питань, які є пріоритетними в роботі Асоціації: формування сприятливого бізнес-середовища в АПК, вільний доступ до передових технологій, розвиток та розширення аграрних ринків, удосконалення земельних відносин, державна підтримка АПК та становлення соціальної відповідальності агробізнесу.

Пріоритетом у своїй роботі в Асоціації вважають створення прозорих, а головне, передбачуваних умов для ведення аграрного бізнесу в Україні.

Щороку для аграріїв змінюються податкові правила. Кожного року виробники не знають, за що проголосують наприкінці грудня депутати та які зміни чекають на них з нового року.

Наприкінці 2017 року у Верховній Раді ухвалили правки, які відміняють експортне ПДВ на сою з вересня 2018 року і на ріпак з 2020 року. Цим рішенням депутати забрали в агровиробників 10-15 млрд гривень. Коли оподаткування постійно змінюється, аграрії не впевнені у завтрашньому дні, і бояться інвестувати кошти у свій розвиток. Це зумовлює поширення тіньової економіки. Втрати держбюджетом у вигляді несплачених податків на прибуток за результатами останніх 4 років склали  563 млн грн. Сьогодні 30% операцій з купівлі-продажу сільгосппродукції перебувають «у тіні».

Від «сірих» та «чорних» схем недоотримує, передусім, бюджет країни, не повертається в Україну валютна виручка. Втрати від ненадходження валютної виручки за останні 4 роки оцінюється на рівні 3 млрд грн. Ці кошти могли б підтримати гривню, сприяти її стабілізації та зміцненню, натомість вони залишаються на офшорних рахунках за кордоном.

Сільські громади через тіньові платежі від користування земельними ділянками недоотримують до 6 млрд грн.

Для того, аби вивести бізнес «з тіні» необхідно доповнити Податковий кодекс України  спеціальним механізмом оподаткуванням експортних операцій та накласти семирічний мораторій на зміни до Податкового кодексу України для аграріїв.

В аграрному секторі є низка перспективних галузей, які можуть створювати нові робочі місця та виробляти продукти з доданою вартістю, але через довгостроковість повернення  інвестицій програють конкуренцію. Міжнародний досвід показує, що всі ці галузі на етапі становлення були підтримані державою. Тому надважливо, щоб ці галузі отримали сьогодні чіткі сигнали, що держава підтримка їх буде довгостроковою і прогнозованою.

Розвиток сектору стримує і наявність двох найбільших монополій. Перша з них – виробництво мінеральних добрив. Через монополію на цьому ринку українські аграрії щороку переплачують 4-5 млрд гривень. Це стримує зростання урожайності сільгоспкультур та отримання валового продукту. Схожа ситуація спостерігається і на ринку залізничних перевезень. Дефіцит вагонів-зерновозів, зношеність парку тяги, ручний їх розподіл, - призводить до затримок поставки продукції та породжує корупційні схеми, які оцінюють на рівні 300 млн грн щорічно.

Для того, щоб лібералізувати ринок мінеральних добрив, необхідно запровадити нульову митну ставку на ввезення добрив з усіх пунктів доставки, окрім Росії. Аби знизити логістичні ризики, - ухвалити прогресивний закон про залізничний транспорт в України, запустити демонополізацію Укрзалізниці, допустити приватного бізнесу до залізничних перевезень.

Аграрний сектор може освоювати 5 млрд доларів іноземних інвестицій кожного року. Проте, приток іноземних інвестицій можливий лише у разі завершення земельної реформи. Це дозволить надати доступ виробникам до основного виробничого ресурсу – землі.

Останні роки частка агропродовольчої продукції у загальному експорті з України складає понад 40%. Завдяки аграрному експорту щороку Україна залучає з інших економік понад 16-17 млрд доларів. Це підтримує стабільність нашої національної валюти. Все більше товарних марок з брендом «зроблено в Україні» користуються популярністю в іноземних супермаркетах. Так, за останні 4 роки вдвічі вдалося наростити поставки продуктів з доданою вартістю.

Нарощення експорту збільшує отримання валютної виручки та розширює асортимент внутрішнього виробництва продукції. За останні три роки сотні українських підприємств модернізували своє виробництво до міжнародних вимог. Це підвищує рівень якості та безпеки харчових продуктів на внутрішньому ринку для кожного українського споживача.

«Реалізація цих та наступних кроків, передбачених у «Позиційному документі» Асоціації протягом наступних двох років, дозволить залучити 4 млрд грн додаткових надходжень до місцевих бюджетів, 10 млрд грн у загальний бюджет України. Відкладений економічний ефект проведених заходів протягом 5 років принесе біля 50 млрд гривень в економіку України», - заявив Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».