Новини
25.02.2016
Соя: як отримати додаткові гроші в умовах кризи
25 лютого 2016 року у м. Київ відбувся «Український соєвий конгрес». Захід організували асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція AgriEvent за підтримки асоціації «Дунайська соя».
Метою «Українського соєвого конгресу» за словами організаторів було підвищення розуміння українських аграрних виробників технологічних та економічних аспектів ефективного вирощування, переробки та реалізації сої; створення єдиної бізнес-платформи для спілкування аграрних виробників, спеціалістів з вирощування, переробників та покупців сої з України та Європи. Захід відвідало більше 150 власників та керівників аграрних компаній, холдингів, фермерських господарств, постачальників МТР, трейдерів та представників міжнародних організацій.
Зростання інтересу вітчизняних аграріїв до сої продиктоване привабливими цінами та високим попитом на зерно цієї культури та продукти її переробки на світовому ринку. У 2015 році посівні площі під соєю сягнули рекордної позначки в 2,1 млн. га, що на 17% більше минулорічного показника. Не зважаючи на суттєве збільшення посівів, урожайність була на 17-18% нижчою, ніж у 2014 році. Загалом же в Україні середньорічна урожайність культури на 28-37% нижча, ніж у країнах-світових лідерах: США, Бразилії, Аргентині, Канаді, ЄС.
Голова Асоціації виробників і переробників сої Віктор Тимченко вважає, що площі під соєю продовжуватимуть зростати ще з кількох причин: її використовують для переробки на корм, соя покращує ґрунт за рахунок накопичення азоту в середньому 100-150 кг/га посіву, а це забезпечує економію азотних добрив та сприяє підвищенню врожайності пшениці і кукурудзи (як попередник).
«Соя в останні роки демонструє великий ріст посівних площ та обсягів виробництва. Але з точки зору технологій це специфічна і вибаглива культура. У минулому році посівні площі під соєю збільшились, а урожайність була нижчою, ніж у 2014 році. Це свідчить про те, що соя складна у вирощуванні. Тому ми зібрали сьогодні експертів з технології вирощування, переробки та експорту цієї культури для того, щоб вони могли обмінятися досвідом, обговорити проблемні питання, налагодити співпрацю та знайти нових партнерів», - заявив Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
За його словами сьогодні прослідковується тенденція до збільшення експорту продуктів першої переробки сої. «Конкурувати зерном на зовнішніх ринках досить складно, тому що країни-лідери: Бразилія, Аргентина США мають найнижчу собівартість виробництва, тому Україні треба навчитися використовувати свою конкурентну перевагу – логістичну близькість до кінцевого споживача продуктів переробки: шроту та олії, - вважає Тарас Висоцький. - Потужностей для їх виробництва сьогодні не вистачає, тому існує потреба у їх нарощенні аби вітчизняні компанії могли отримувати додаткову маржу з продажу соєвого шроту та олії, яка часто більша, ніж при експорті зерна сої».
Дмитро Семененко, заступник директора компанії А.Т.К. розповів про взаємодію компанії з фермерами та фінансову підтримку, яку А.Т.К. надає партнерам при вирощуванні сої.
«На сьогодні найбільші світові компанії не постачають в Україну елітне насіння, яке можна розмножувати. Причиною є відсутність у нашій країні практики оплати авторських прав за вирощування такого насіння. Ринок сої в розвинених країнах саме таким чином взаємодіє з клієнтами. Компанія А.Т.К. пішла іншим шляхом. Ми працюємо з оригінаторами-канадськими компаніями, які є родоначальниками і виробниками кращих зразків насіння сої. Купуємо у них насіння супереліту, розмножуємо і платимо роялті.
Ми підтримуємо партнерські відносини з фермерами з різних регіонів України. Сьогодні їх більше 200. Кредитуємо їх у вигляді насіння, добрив, ЗЗР. Даємо реальний агрономічний супровід процесів вирощування кукурудзи, соняшнику, сої. Наші агрономи працюють на фермерських полях: проводять аналіз ґрунту і його підготовку, дають чіткий набір рекомендацій, допомагають налаштовувати сівалки, контролюють якість посіву. Також наш агроном-консультант дає рекомендації, якими засобами і коли обробляти, регулярно оглядає посіви аж до збирання врожаю».
Експерт вважає сою універсальною, рентабельною і перспективною культурою. «В Україні буде продовжувати рости виробництво, з'являться заводи з переробки сої. З появою цих потужностей буде з'являтися і бажання сільгоспвиробників вирощувати сою. Такий же шлях в нашій країні зробив соняшник», - заявив Дмитро Семененко.
На конгресі також обговорювалися питання обсягів виробництва, переробки сої у 2015 році та перспективи виробничого сезону 2016, якості продукції при поставках на експорт, вирощування та переробка немодифікованої сої, виходу на китайський ринок та логістики (DAF – кордон Україна-ЄС) та ін.
Євгенія Новожилова, директор ТОВ «Експорт Сертіфік» вважає необхідною оптимізацію низки показників безпечності для сої та продуктів її переробки, щоб українська продукція відповідала міжнародним нормативним вимогам і при її просуванні на глобальний ринок не виникало нетарифних технічних бар’єрів торгівлі. «У новому законі №1602 «Про основні засади та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» для фермерів за відсутності норм показників безпеки для продовольчої сировини/готового продукту дозволяється застосовувати норми, рекомендовані нормативними документами міжнародного співтовариства. Тому відповідність сировини/ готового продукту міжнародним нормам безпеки є необхідною умовою для експортних операцій та зони вільної торгівлі», - зазначила експерт.
«Якість української сої та продуктів її переробки, безумовно, важлива у боротьбі за ринки збуту, якими сьогодні є Туреччина, Іран, Єгипет і тільки в останню чергу Європа. Однак, основною проблемою у нарощенні експорту є відсутність чіткої ринкової стратегії України та розуміння цільового ринку. Як наслідок, українські фермери і весь соєвий комплекс втрачають можливості для отримання прибутків. В умовах закінчення товарного суперциклу (commodities super-cycle) в українського фермера необхідні конкурентні переваги в боротьбі за присутність та просування на вже існуючих та нових ринках», - розповів Сергій Невський, виконавчий директор з олійних культур, Louis Dreyfus Commodities Ukraine.
Андрій Шкляр, керівник експертного напрямку, ЦТС Консалтинг у своїй доповіді детально зупинився на основних країнах-експортерах української сої, динаміці зовнішніх поставок та каналах логістики. Зокрема, він зазначив, що основними покупцями української сої сьогодні є Туреччина та Іран. «Ці країни імпортують 70% нашої продукції. Туреччина минулого року закупила біля 1 млн. т сої, Іран – 400 тис т, Єгипет 100 тис. т. Країни Європи поки що не такі активні у закупівлях: до Польщі та Румунії минулого року було поставлено біля 100 тис. т, що становить 75% сухопутного експорту через західний кордон. В основному сою експортують морем, перевалка через українські порти минулого року становила більше 2 млн. т, суходолом було перевезено всього 150 тис. т». За його словами, попри географічну близькість основних країн-імпортерів української сої, вітчизняні виробники не поспішають самостійно експортувати сою та надають перевагу роботі з трейдерами. «Виробничники не охоче беруть на себе ризики, пов’язані з контролем фрахту і доставки, тому віддають перевагу роботі на умовах CPT і FOB в порту, а якщо суходолом, то на умовах DAF», - розповів експерт.
У рамках IV сесії відбулися B2B зустрічі виробників, переробників та покупців сої України та Європи. Паралельно з нею на сесії «Вирощування та переробка не модифікованої сої» були представлені успішні бізнес-кейси компаній: ПАТ «Миронівський хлібопродукт», ТОВ «Експорт Сертіфік», Асоціації «Дунайська соя», агрохолдингу А.Т.К. та корпорації «Сварог Вест Груп» з вирощування культури, фінансової підтримки виробників, використання продукції переробки в тваринництві, запровадження системи якості на підприємстві.
Крім того, у другій частині заходу юридична компанія ALEXANDROV&PARTNERS провела «Юридичний практикум з актуальних питань агробізнесу» для підвищення обізнаності українських аграрних виробників щодо сучасних ефективних підходів ведення бізнесу. Теми практикуму стосувалися використання компаній-нерезидентів у агробізнесі та реструктурування агрохолдингів, судового захисту у земельних спорах, операцій з землею, кримінальної відповідальність у агробізнесі. Кожен учасник Конгресу міг отримати безкоштовну юридичну консультацію.
Асоціація
Український клуб аграрного бізнесу
вул. Жилянська, 146, пов. 3
01032 Київ, Україна
Тел/Факс: +380 44 236 20 97, 79
Зоряна Гошовська
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) була заснована у 2007 році для захисту економічних і професійних інтересів гравців аграрного бізнесу України. УКАБ є унікальною платформою в Україні для налагодження ділових контактів між лідерами агробізнесу, підвищення ефективності їх роботи та налагодження діалогу з органами державної влади. УКАБ активно сприяє українським виробникам у встановленні та підтримці міжнародних ділових зв’язків. До складу Асоціації входять найбільші виробники та переробники сільськогосподарської продукції України.