8 червня генеральний директор УКАБ Роман Сластьон взяв участь у міжнародній конференції “Залучення приватного сектору до відновлення та реконструкції України”, що була організована Стокгольмським центром східноєвропейських досліджень (SCEEUS) та Стокгольмським інститутом перехідної економіки (SITE) у співпраці з Конфедерацією підприємців Швеції, Шведською королівською академією інженерних наук (IVA) та Радою керівників бізнесу IVA в Стокгольмі.

Метою конференції стало напрацювання можливих швидких дій у визначенні передумов для активної участі приватного сектору у відновленні та відбудові України.

“Інвестувати в Україну потрібно саме зараз. Хоч це й ризиково, однак не інвестувати ще більш ризиково. Ми повинні перетворювати наші обговорення в конкретні рішучі дії та моделі фінансування”, – такими були основні меседжі конференції, котра передує Конференції з питань відновлення України 2023 у Лондоні, що відбудеться наприкінці червня, та багато в чому є підготовчим майданчиком для обговорення формату відновлення та залучення інвестицій в Україну.

В межах конференції Міністр з міжнародного розвитку та торгівлі Швеції Йоган Форселл висловив рішучу підтримку з боку національного уряду в довгостроковій перспективі відновлення України та закликав шведський бізнес більш активно долучатися до підтримки нашої держави. До того ж, було анонсовано відкриття шведського бізнес-офісу в Україні для полегшення можливості кооперації.

На заході були присутні представники великих фінансових інституцій, які вже підтримують український бізнес та мають плани по збільшенню фінансування з додатковим залученням партнерів та донорських організацій до надання концесійних кредитів та фінансування. Всі учасники вбачають необхідність залучення приватного сектору до фінансування в Україні, щоб мультиплікувати ефект, котрий є від фінансування з боку урядів, що підтримують Україну, та з боку міжнародних фінансових інституцій. Вбачаються перспективи саме в тому, щоб ці дії допомогли не тільки Україні, а й міжнародній спільноті разом стати більш сильними.

Представники міністерств Швеції, бізнес-організацій та приватного сектору, а також експерти з України, країн-членів ЄС, Єврокомісії, Великобританії, міжнародних фінансових організацій та країн групи G7 разом обговорили ймовірні дієві інструменти, котрі забезпечили б залученість приватного сектору.  Зокрема, було розглянуто інструменти зниження ризиків і синергетичної співпраці державного та приватного секторів.

Крім того, були залучені інституції, що проводять страхування політичних та воєнних ризиків. Наприклад, “Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій” (MIGA) – одна з великих інституцій, що вже має кейси надання гарантій під фінансування в Україну. Так, нещодавно було проведено гарантування на 260 млн $. Крім того, інші національні агентства, зокрема польське кредитне агентство зі страхування експортних кредитів (KUKE) підтримали Україну: заступниця CEO KUKE та головний спеціаліст з ризиків Катаржина Ковальська відмітила дуже позитивний ефект від співпраці з українськими компаніями та досвід кооперації під час війни. В перші місяці війни агентство продовжило страхування експортно-імпортних відносин між польськими та українськими підприємствами й жодним чином не пошкодувало – рівень ризиків та неповернення коштів в підсумках року виявився надзвичайно низьким. Катаржина Ковальська запевнила інших учасників, що українці дійсно виплачують кошти за отримані кредити.

Також на конференції була підкреслена необхідність більш тісної та плідної кооперації між різними інституціями для створення мультиплікаційного ефекту та збільшення обсягів фінансування, кредитування та інвестицій до України. З боку приватного бізнесу була зазначена необхідність проробити “домашню роботу” українському уряду, а саме з боку Нацбанку – послабити вимоги, що були введені на початку війни, зняти заборону на повернення тіла кредиту, що надається приватному бізнесу. Інакше – іноземні інвестори не прийдуть, якщо будуть розуміти, що на кредити існує заборона на повернення з боку НБУ.

Водночас, важлива дискусія розгорнулась щодо заморожених російських активів, коштів російського Центробанку в ЄС та інших юрисдикціях західних країн: мова йде про понад 300 млрд євро – це кошти, що потенційно могли бути використані як репарації для України або на відновлення. Проте, багато учасників відмітили певну нерішучість з боку юрисдикцій деяких країн (Великобританії, США) в тому, що такі дії можуть порушити права приватної власності та негативно вплинути на економіку відповідних країн і мати зворотні наслідки. Але є декілька рішень щодо того, як проводити фінансування України використовуючи ці кошти, не маючи юридичних ризиків позбавлення прав власності. Це стане певним бустом для інвестицій з боку як публічного сектору, так і приватного сектору.  

Під час свого виступу на конференції генеральний директор УКАБ Роман Сластьон відмітив надзвичайну стійкість аграрного сектору України: “Той факт, що навесні цього року посівна була проведена на більшій площі, ніж минулого року, засвідчує неймовірне бажання українських с/г виробників до відновлення їх виробництва навіть в складних умовах на деокупованих територіях, де потрібно проводити роботу по розмінуванню. Такі компанії в першу чергу потребують зовнішнього фінансування як для робочого капіталу, так і для відновлення. Крім цього, великий потенціал є щодо оновлення с/г техніки, обладнання, інвестування в енергетичну ефективність, виробництво біопалив. Наразі вже є достатньо кейсів в українському агробізнесі щодо фінансування протягом минулого та цього року. Так, холдинг “Агроф’южн” й компанія “Нібулон” змогли залучити іноземні кошти спільно з Данією та створеним данським фондом для відновлення України. Тож закликаю шведський та європейський бізнеси не стояти осторонь та бути більш швидкими у впровадженні ефективних моделей фінансування вже сьогодні”.

На завершення конференції спеціальна повірена від Великобританії щодо проведення Ukraine Recovery Conference в Лондоні Данаї Долакаї підкреслила три ключові компоненти майбутньої конференції:

• створення та розвиток фінансування фондів для розвитку України;
• полегшення залучення міжнародних страхових інституцій щодо гарантування та страхування ризиків інвестицій в Україну на відновлення (гарним прикладом чого слугують MIGA та KUKE);
• демонстрація рішучості західних урядів щодо довгострокової підтримки України та незворотності її перемоги та відновлення. 

Усі ці питання вже через декілька тижнів будуть обговорені під час лондонської конференції щодо відновлення України, котра стане лише стартом та початком суттєвого нарощення фінансування та відбудови нашої держави.