Достатня кількість високоякісного корму і води, свіже повітря, м’яка  і чиста поверхня для відпочинку, не слизька, рівна, зручна  для тварини підлога - це складові комфортних умов утримання ВРХ. Високі стандарти благополуччя тварин асоціюються з безпечністю і високою якістю продукції, отриманої від них.

Гармонізовані правила захисту тварин знаходяться в Директиві Ради 95/98 ЄС, яка висвітлює питання благополуччя та встановлює мінімальні стандарти для захисту всіх сільськогосподарських тварин.

Згідно з Всесвітньою Організацією Охорони Життя та Здоров’я Тварин благополуччя тварин передбачає «п’ять свобод»:

-свобода від болю, травм та хвороб;

-свобода від голоду та спраги;

-свобода від дискомфорту та стресу;

-свобода від страху і страждань;

-свобода у відтворенні природньої поведінка.

Закон України 3447 IV «Про захист тварин від жорстокого поводження» спрямований на захист від страждань і загибелі тварин, захист їхніх природних прав та виховання моральність й гуманності в суспільстві. Але він не включає в себе специфічні аспекти поводження з тваринами на фермі, завантаження тварин у транспортний засіб для перевезення, умови транспортування, подачу тварин на забій, вимоги до бойнь та безпосередній забій тварин.

Першою країною, яка почала досліджувати питання гуманного забою стали Сполучені Штати Америки.

Закон 1958 року про Гуманні Методи Забою був першим федеральним законом, що регулював поводження з худобою на м’ясопереробних підприємствах. Закон 1958 року поширювався лише на тварин, що були забиті для продажу владі. В 1978 році закон про Гуманні Методи Забою був переглянутий та перезатвердженний і охопив усю забиту худобу на м’ясокомбінатах, що пройшли державну перевірку. Згідно з цим законом незалежні державні ветеренарні лікарі почали постійно працювати на м’ясопереробних підприємствах та контролювати дотримання вимог гуманного забою.

В 1991 році Американський Інститут М’яса (American Meat Institute) опублікував «Рекомендовані Вимоги Благополуччя Тварин для Заготівельників», перші добровільні вказівки з благополуччя тварин для операцій по заготівлі тварин. Написані Грендін Темпл, доктором філософії із Державного Університету штату Колорадо, ілюстровані вказівки включали детальну інформацію про оптимальне поводження з тваринами, як вирішити проблеми з підгоном підчас заготівлі, як ефективно знетямити та обслуговувати обладнання, як поводитися з «вибракуваними» тваринами щоб мінімізувати стрес.

В 1997 році доктор Грендін Темпл розробила новий документ під назвою «Хороші Виробничі Практики Поводження з Тваринами та Знетямлення»( Good Management Practices (GMPs) for Animal Handling and Stunning). В новому документі детально описувались вимірні об’єктивні критерії для оцінки благополуччя тварин на м’ясокомбінатах. Самостійний аудит з використанням критеріїв був рекомендований для виявлення та вирішення проблем та для постійного покращення системи. Хороші Виробничі Практики Поводження з Тваринами та Знетямлення розглядалися як інструмент добровільного використання м’ясопереробними підприємствами. У наступні роки основні мережі ресторанів почали створювати власні комітети з благополуччя тварин і проводити аудити постачальників.

Починаючи з 1999 року, відповідність вимогам Хороших Виробничих Практик Поводження з Тваринами та Знетямлення стала частиною специфікацій закупок клієнтів. Це вже не є «внутрішньо американський» стандартом. Це є світова ознака ведення цивілізованого бізнесу.

На сьогоднішній день, нажаль, в Україна немає відповідного законодавства. Дотримання міжнародних стандартів з благополуччя тварин- це лише свідома відповідальність постачальників, заготівельників, перевізників та виробників.