Однією з активностей в рамках програми підвищення кваліфікації викладачів по проєкту «Удосконалення магістерської програми з агрономії на півдні України» стала лекція Андрія Ткача, керівника відділу територіального маркетингу пасльонових культур компанії «Сингента Україна». Повна назва лекції: «Світові тренди виробництва та споживання овочів. Типи теплиць та методи виробництва овочів закритого грунту».

«Тему закритого грунту неможливо розкрити за кілька годин, тому ми проговоримо головні аспекти, найперспективніші новинки та найважливіші нюанси українського виробництва. Сподіваюсь, що вже навесні ми зможемо зустрітись зі студентами та близько познайомитись із тепличним бізнесом, цікавість до якого зростає та шириться», - почав лекцію пан Андрій.

На початку лектор зупинився на короткій презентації компанії Syngenta та обґрунтував, чому саме його компанія має право розповідати про тепличне виробництво овочів – адже має досвід роботи у 90 країн світу, веде розробки у 120 дослідних станціях та налічує 28 тисяч співробітників.

Компанія Syngenta має два основні напрямки розвитку бізнеса –захист рослин та насіння. Насіннєвий сегмент представлено польовими, овочевими та зерновими культурами, кукурудзою, соняшником та соєю, а також квітами. Насіння овочевих культур, у свою чергу, розподіляється на п’ять частин: пасльонова група, гарбузова група, брассіка (хрестоцвітні культури), крупнонасіннєві культури та коренеплоди.

По словам Андрія Ткача, провідною світовою тенденцією є перехід виробництва до більш тривалого циклу вирощування. Головні причини: неможливість досягнення високої якості; кліматичні зміни та їхній вплив на врожайність та якість продукції; попит з боку кінцевих покупців та супермаркетів-посередників.

Все більше компаній відходять від виробництва на відкритому грунті, надаючи перевагу короткому та довгому циклу виробництва із плівкою та розвиваючи довгий цикл вирощування у скляних теплицях. Українські компанії стали на вірних шлях слідування світовим трендам, однак потрібно ще багато чого зробити, аби підвищити ефективність вирощування та відповідність врожайності внутрішньому та, що важливіше, зовнішньому попиту.

Звідси випливає другий світовий тренд: покупці керують ринком. Незважаючи ні на що, рівень життя покращується, і покупці починають все частіше перевагу супермаркетам перед стихійними ринками та все частіше відвідують ресторани. Відповідно ці продавці (супермаркети та ресторани) все більше впливають на плани виробництв та їхній перехід до більш тривалого циклу постачання.

Участь у ланцюгу створення вартості: інновації для доданої вартості

Компанія Syngenta дуже уважно стежить за трендамии свіжого споживання та виробництва овочів:

1. Обсяги гуртових продажів базуються на стандартах якості продукту: покупець у супермаркеті починає більш уважно читати написи на пакуванні, розуміється на абревіатурах та інгредієнтах, не погоджується на компроміс «ціна-якість»;
2. Споживчий ринок ґрунтується на створенні доданій вартості та інноваціях: покупець звертає увагу на пакування, зручність та доцільність вагового розподілу продукту та не завжди очевидні речі;
3. Для виробника важливими є орієнтири на постійність обсягів та якості задля задоволення потреб продавця-рітейлера;
4. Важливим чинником є безпечність продуктів та вплив виробництва на оточення. Цей чинник вважають впливовим як супермаркети, що вимагають сертифікати та документи на продукцію, так і кінцеві покупці.
5. Всі вище перераховані чинники впливають на максимізацію ефективності виробництва: зменшення собівартості за рахунок інновацій, енергозбереження та мінімізації трудових витрат.

Відповідно у компанії зробили висновок, яким поділився лектор – необхідно створювати максимально тісне партнерство з усіма ланками ланцюга постачання. Це відкриває доступ до різних даних, дає змогу їх спільно аналізувати і оцінювати та створювати як індивідуальні, так і спільні проєкти, розширюючи перспективи та виконуючи домовленості.

На прикладі томатів Андрій Ткач розповів, яким чином Syngenta бере участь у світових ланцюгах створення вартості. Частиною цього є створення нових гібридів, завдяки яким змінюється світова структура споживання томатів: від використання в салатах до «снекового» споживання.

Також компанія оцінює співвідношення продуктивності вирощування та ціни продукції. Зокрема, вона вже давно не просто відповідає за якість томатів чи нові гібриди на продаж фермеру: вона включена у всі елементи постачання, працюючи як з виробником, так і пакувальником, і супермаркетом, і споживачем. Також багато компанія інвестує в створення інновацій для різних культур, заснованих на зворотному зв’язку від рітейлерів та споживачів.

Типи теплиць та виробництва.

Звичайно, частину лекції було присвячено власне тепличному господарству. Всі теплиці, за сдовами лектора, для зручності розподіляються на дві типи, кожен з яких має власні підвиди:

1. AGH, Active Green House – це скляні або плівкові теплиці з можливістю контролю клімату та вирощуванням культур у тривалому циклі (6-9 місяців);
2. PGH, Passive Green House – в основному, плівкові теплиці без можливості або з частковою можливістю контролю клімату.

Приділили також час найбільш розповсюдженим субстратам, які використовуються у тепличному бізнесі – кокосу та мінеральній вата. Кожен із цих субстратів ділиться на власні типи та класи, про що також мали змогу поговорити.

Наостанок лектор приділив увагу факторам, які сам він назвав «Засадами засад»:

1. Основа гарної культури – сильна коренева система.
2. Водний стрес (управляння водяним режимом) – один з найважливіших інструментів впливу на зростання рослини.
3. Стимулювання росту кореневої системи допомагає оптимальному отриманню рослиною води та добрив.