За результатами дослідження «Найбільші холдинги в рослинництві України», проведеного агентством "AgriSurvey" Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), близько 28% українських агрохолдингів взагалі не мають у своїй структурі потужностей із зберігання врожаю. При цьому багато агрохолдингів, які мають власні зерносховища, все ще не покривають на 100% свою потребу в потужностях по зберіганню зерна.

За словами Романа Сластьона, експерта ринків рослинницької продукції  УКАБ, навіть підприємства топ-десятки холдингів (за обсягами земельних угідь) не можна назвати повністю забезпеченими власними зерносховищами та елеваторами. Загалом же із 77 холдингів (із земельним банком понад 10 тис. га) дефіцит власних потужностей із зберігання відчувають 22 компанії або 28%.

“З них 11 компаній свою продукцію експортують. За відсутності власного зберігання, ці підприємства вдаються до послуг великих трейдингових компаній. Проте ще ряд компаній не є інтегрованими ані з переробкою, ані з експортом своєї продукції», - стверджує Р. Сластьон.

Отже, незважаючи на поширену думку про досить високий ступінь вертикальної інтеграції вітчизняних агрохолдингів, понад чверть із них не можуть похвалитися достатніми можливостями для диверсифікації збутових ризиків. Навіть попри анонсовані плани по розширенню площ сільськогосподарських угідь у користуванні, все більше холдингів змушені інвестувати у розвиток інфраструктури. Саме тому сценарії подальшої широкомасштабної експансії українських агрохолдингів видаються доволі сумнівними.

Довідка. «Найбільші холдинги в рослинництві України» - це щорічне дослідження Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», присвячене аналізу структурних змін та корпоративного управління у зерновій, оліє-жировій, цукрово-буряковій та овочевій галузях. Дослідження містить інформацію про ТОП-виробників та експортерів рослинницької продукції; аналіз собівартості та рентабельності рослинницького бізнесу з розрахунками оптимальних урожайностей, технічної та економічної ефективності; порівняльний аналіз витрат підприємств; а також аналіз макроекономічних аспектів, таких як вплив вступу Росії до СОТ та укладення Україною угод про зони вільної торгівлі. Із структурою дослідження можна ознайомитися тут.