Тарас Висоцький
Часті заяви урядовців різного рівня, які останнім часом все більше лунають у ЗМІ, про те, що АПК в же з початку наступного року необхідно перевести на загальну систему оподаткування, оскільки це вагома та сильна галузь, викликають подив і обурення у представників сектору. Особливо ґрунтовним є аргумент: «Ми віримо у те, що це не зупинить аграрний сектор».
На перший погляд, певна логіка у цьому є: за офіційними даними рентабельність сільськогосподарського виробництва в Україні у 2014 році склала 26,3%, що є досить непоганим показником. Проте це лише узагальнена цифра, яка не показує повної картини у секторі. Також, в значній мірі такий показник у 2014 році був забезпечений курсовою різницею, оскільки девальвація відкоригувала ціни на експортоорієнтовані аграрні товари відповідно до курсу долара, і це дозволило отримати «гривневу рентабельність». Для порівняння, рентабельність виробництва зернових у 2013 році становила 1,7%, а у 2014 році 25,8%, хоча реальна цінова ситуація була ще менш сприятливою. Так, середні доларові ціни на кукурудзу в Україні знизились з 172 $/т у 2013/14 МР до 147$/т у 2014/15МР, ціни на пшеницю знизились з 201$/т до 175$/т, ціни на ячмінь знизились з 184$/т до 151$/т.
Необхідно також звернути увагу на те, що мало які напрямки сільського господарства демонструють такі показники, тому без податкової підтримки малорентабельні напрямки будуть значно скорочуватись, або взагалі зникнуть. А це виробництво таких культур як овес, гречка, жито, овочі. Ці культури займають незначну частку в аграрному ВВП, проте є соціально важливими для України. Зменшення їх виробництва та відповідне здорожчання через дефіцит продукції і виникнення імпортозалежності на ринку спричинить зростання соціальної напруги та вплине на загальний рівень життя населення. Вже зараз 48,5% грошових витрат населення складають витрати на продукти харчування.
При рівні рентабельності більшості культур нижче 15% та кредитних ставках на рівні 30% розвиток агросектору повністю зупиниться. Відповідно Україна втратить щорічні темпи збільшення валютної виручки від експорту агропродукції на рівні 1 млрд. дол. США. Можна забути і про минулі рекордні показники валового збору та урожайності зерна в Україні. В умовах загальної системи оподаткування обсяги валового збору зерна в Україні можуть знизитись до рівня 40 млн. т. проти 64 млн. т. у 2014 році.
В подальшому відбудеться зміна в структурі посівних площ у бік збільшення посівів під більш рентабельними культурами за рахунок зменшення посівних площ під пшеницею, ячменем та практично повною відмовою від нішевих культур. У тваринництві у зоні ризику находяться практично всі напрямки. Тобто наразі акумульоване ПДВ є єдиним, що забезпечує хоча б мінімальний рівень рентабельності. Так, у 2014 році рентабельність м’ясного напрямку ВРХ склала -43,5%, свинарства 6%, птахівництва -9%. Якщо у рослинництві є можливості для швидкої переорієнтації на інші, більш рентабельні напрямки, то підприємства тваринницької галузі такої можливості не мають, оскільки налагодження виробництва вимагає значних капітальних інвестицій та часу на відновлення поголів’я. Виробники вже зараз заявляють, що при переведенні на загальну систему оподаткування вони будуть вимушені відмовитись від тваринницького напрямку і вирізати поголів’я.
За розрахунками експертів УКАБ, при відміні нинішньої пільгової системи оподаткування АПК в Україні протягом наступних 5 років відбудеться скорочення поголів’я ВРХ на 30% порівняно з нинішнім рівнем, а виробництво молока знизиться на 25%. Відповідно це означатиме втрату 36000 робочих місць, скорочення виробництва молока на 3,2 млн. т. та залежність від імпортної молочної продукції на рівні 30% від потреби внутрішнього ринку.
Цікавим є те, що нинішній спецрежим оподаткування для агросектору був запроваджений у 1999 році, коли АПК, який так і не оговтався після розпаду СРСР, мав показники валового збору зернових 24,5 млн. т., тобто десь на рівні 50-х років минулого сторіччя. Через 15 років дії спрощеної системи агросектор зайняв вагому частку у 10% від ВВП України, забезпечив 31% українського експорту та зібрав другий поспіль рекордний урожай зернових, і це далеко не весь можливий потенціал, який може бути втрачено через бездумну політику.