В Україні вже не один рік обговорюється питання подальшого використання хлорпірифосу в сільгоспвиробництві у зв'язку з рішенням ЄС знизити дозволену норму залишку цієї речовини в продукції на рівні 0,01 мг/кг. В нас дана речовина не заборонена, але оскільки ринок ЄС займає третину аграрного експорту України, ми маємо адаптуватись до нових реалій.

Зокрема з 1 січня 2022 року в Україні також змінюють допустимий вміст хлорпірифосу у с/г продукції на рівні норм, які встановлені в ЄС. Проте не ринком ЄС єдиним, — давайте розбиратись детальніше, які наслідки матиме дане рішення для України. 

Світовий досвід використання хлорпірифосу

Хлорпірифос широко використовується майже 50 останніх років у більшості країн світу. Понад 50 культур захищені від шкідників завдяки продуктам на основі даного інсектициду. Сьогодні хлорпірифос зареєстрований і використовується приблизно в 100 країнах, включаючи США, Китай, Канаду, Японію, Австралію, Нову Зеландію та більшість інших розвинених країн.

Він є одним з найбільш ретельно вивчених продуктів з точки зору великої кількості наявної інформації щодо захисту навколишнього середовища, адже з моменту його реєстрації було проведено понад 5000 наукових досліджень щодо можливих наслідків для здоров'я людини та довкілля. Зокрема Управління з охорони довкілля США (US EPA) кожні 15 років проводить оцінку перереєстрації пестициду для запобігання негативних наслідків та коригування інструкцій використання на маркуванні. 

Згідно даних USDA, хлорпірифос  є найважливішою частиною програми Комплексної боротьби зі шкідниками (IPM) в США для більш ніж 50 с/г культур. Відміна його використання матиме негайний суттєвий вплив на економіку та стабільне виробництво багатьох с/г культур, — зокрема використання хлорпірифосу має вирішальне значення в країні для вирощування: бавовни (вартість виробництва — 5,1 млрд $), люцерни (10,8 млрд $), фруктів (16,3 млрд $), цитрусових (3,4 млрд $), горіхових дерев (10 мільярдів $) та овочів (13,1 мільярда $).

В США неодноразово була спроба зі сторони екоактивістів скасувати реєстрацію препарату. Зокрема у березні 2017 року US EPA відхилила петицію активістів та дійшла висновку, що, незважаючи на кілька років дослідження щодо можливого негативного впливу на людину, наукові докази відсутні і немає підстав скасовувати реєстрацію.

Загалом для багатьох світових виробників заборона використання пестицидів, таких як хлорпірифос, може призвести до погіршення вегетаційного періоду та втрати врожаю від хвороб та шкідників. Це особливо критично в розрізі зростаючого населення землі та його потребі в їжі.

Заборона хлорпірифосу в ЄС

18 лютого 2021 року країни-члени Європейського Союзу підтримали пропозицію Європейської Комісії щодо зниження максимально допустимих рівнів залишків діючих речовин хлорпірифос та хлорпірифос-метил у сільськогосподарській та харчовій продукції. Але знову ж таки, і тут в наданому дослідженні Європейської агенції з безпеки харчових продуктів не знайшлось прямих доказів та обґрунтувань для такого різкого зменшення максимально допустимих рівнів (МДР) інсектициду.

Припинення реєстрації хлорпірифосу і встановлення мінімальних граничних рівнів в ЄС є скоріше політичним рішенням для створення додаткового технічного бар'єру для імпорту продукції з інших країн. Така політика підтверджується іншими інструментами, як то Green Deal та CBAM.

Україна підлаштовуючись під вимоги європейського ринку видала Наказ МОЗ, згідно якого в Україні з 1 січня 2022 року будуть встановлені максимально допустимі рівні вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах в кількості 0,01 мг/кг. На це рішення одразу ж відреагував найбільший наш торгівельний партнер Китай, який закликав Україну, як члена СОТ, дотримуватись міжнародних продуктових стандартів, які передбачають, що норма МДР хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу у с/г продуктах та продуктах харчування становить 0,01-20 мг/кг та 0,01-10 мг/кг, відповідно. Зокрема Китай наголошує, що дане рішення матиме негативний вплив на торгівлю с/г продуктами та просить Україну переглянути ці обмеження або ж надати наукові докази для обґрунтування даного рішення.

Чим заборона загрожує вітчизняному агросектору

На сьогоднішній день в Україні зареєстровано близько 40 препаратів на основі хлорпірифосу і, за різними підрахунками, ними обробляють від 35 до 45% усіх посівних площ. Рівноцінну заміну таким препаратам знайти на українському ринку доволі важко. Вони є ефективними та відносно недорогими, а також забезпечують пролонговану дію, адже мають низький ризик виникнення резистентності у шкідників, і тому є майже незамінними складовими антирезистентних програм захисту різних сільгоспкультур.

Препарати на основі хлорпірифосу використовуються для обробітку зернових, олійних, технічних, овочевих та багаторічних насаджень, а сумарна площа обробітку  в країні становить близько 5 млн га щороку, з урахуванням кратності обробітків.  За даними Держстату, у 2020 р. українськими фермерами для обробки посівів було використано 521 тонна препаратів на основі діючої речовини хлорпірифос та 0,38 тонни — на основі хлорпірифос-метилу.

Загалом, у разі відмови від таких препаратів на основі хлорпірифосу, особливо на ріпаку, наслідками такого рішення для сільського господарства в Україні може  бути зниження урожайності до 50% для багатьох культур, суттєва втрата якості урожаю та здорожчання собівартості виробництва сільськогосподарської продукції у середньому на 10-15 відсотків.

Так, згідно підрахунків УКАБ, аграрії понесуть 2,5 млрд грн додаткових витрат щорічно у разі заборони використання хлорпірифосу, оскільки альтернативні препарати коштують в рази дорожче та поступаються ефективністю. Крім того, перерозподіл попиту на такі препарати може спричинити певний дефіцит та стрімкий ріст цін на них, що ще більше відобразиться на зростанні витрат.

Що говорить наукова спільнота

Як показують дослідження Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України, українські сільгоспвиробники можуть вносити препарати на основі хлорпірифосу та вирощувати продукцію, яка відповідатиме оновленим вимогам ЄС.

Дослідження, проведені Науковим центром показали, що при дотриманні регламентів під час застосування препаратів на основі хлорпірифосу українські агровиробники можуть гарантувати, що залишки цієї діючої речовини не перевищать 0,01 мг/кг, а отже відповідатимуть вимогам ЄС для імпорту сільгосппродукції. Досліди з різними нормами внесення та у різні фази розвитку культур проводилися на озимій пшениці, ярому ячмені, кукурудзі, ріпаку, соняшнику та сої. У всіх зразках рівень залишків хлорпірифосу був нижчим за 0,01 мг/кг.

Подібні досліди були проведені в Італії на озимій пшениці, Франції на ярій пшениці, в Угорщині на ярому ячмені. В кінцевому результаті під час перевірок встановлений рівень залишків хлорпірифосу також не перевищував 0,01 мг/кг.

Замість висновків

Безумовно в нинішніх реаліях і мови йти не може про заборону даного препарату в Україні. Головна умова — потрібно чітке дотримання регламентів рекомендованих норм і фаз використання, ну і звісно налагодження системи контролю з боку держави. Тому робити якісь різкі емоційні заяви про виключення даної речовини зі списку дозволених, бо так робить ЄС, не варто, потрібно ретельно дослідити всі плюси та мінуси для запровадження вірної стратегії руху по цьому питанню.

Спеціально для AgroPortal.