Європарламент вирішив, відтепер 30% прямих дотацій фермерам резервуватимуть під екологічні програми. Щоб отримати цю частку дотацій, фермери мають перебудувати свою модель бізнесу й мінімізувати шкоду для екології. Ще 35% аграрного бюджету в ЄС спрямують на збереження навколишнього середовища в сільських територіях. У кожній країні — учасниці ЄС зорганізують спеціальні консалтингові служби, які допомагатимуть аграрію стати більш екологічним.

Обмеження стосуватимуться прямих виплат на гектар. Виплати, починаючи з 60 тис. євро і обмежуючись 100 тис. євро — скоротять. Від даних реформ постраждають малі і середні фермери. Великий блок стосуватиметься тваринників — стандартів утримання та забою тварин.

За кожним таким рішенням стоять багатомільйонні інвестиції в модернізацію. Також є програми про підтримку молодих фермерів, ще одна стаття видатків в бюджеті ЄС. Всього ж за сім років Євросоюз вкладе у свій агропром 387 млрд євро.

Отже, європейська аграрна політика змінюється. Змінюються критерії її ефективності, які були прийняті відразу після Другої світової війни. Тоді мова йшла виключно про підвищення показників ефективності та продуктивності агровиробництва — від врожаїв до надоїв та доходів. Зараз настає період переосмислення.

Ця зміна орієнтирів також позначиться на відносинах ЄС та України. У найближчому майбутньому Європа вимагатиме подібних екологічних підходів і від своїх торгових партнерів. Ми пов’язані з ЄС Угодою про Асоціацію, й тому нова європейська агрополітика безпосередньо зачепить й українських сільгоспвиробників.

Але умови, в яких працюють український фермер і його євроколега — надто різні. Навіть за такої «екологізації» аграрій в Європі сподівається на підтримку від держави. В Україні фермеру покладатися нема на кого — тільки на хорошу погоду і власну інтуїцію. Він не чекає ні дотацій, ні страхування експортерів, ні дешевих та довгострокових кредитів. З введенням екологічних поправок (а відтак і додаткових витрат на модернізацію) обидва аграрії — з України і ЄС — опиняться в нерівних умовах. Про яку конкуренцію тоді можна буде говорити?

Описаний екологічний курс 27 країн — учасниць ЄС затвердили на найближчі сім років. Це означає, що Україні треба відходити від короткострокового планування. Нам, як одному з основних постачальників агросировини на світові ринки, з амбіціями відбудувати сектор з доданою вартістю, треба переходити до довгострокового планування, як це роблять провідні країни. Ця довгострокова аграрна стратегія має стати дорожньою картою для нас в нових умовах. З планами ж на один рік (а вони часто міняються навіть протягом року) Україна ніколи не зможе стати потужним конкурентом на світовому ринку агропродуктів з високою доданою вартістю.

До того ж аграрії знають, до чого призводить феномен Ель-Ніньо. Це потепління води океану лише на кілька градусів. Таке незначне потепління, але на значних площах, стає причиною масштабних змін на цілих континентах, що здатні стати причиною падіння врожайності.

Ще один, подібний за масштабом феномен — Грета Тунберг, шведська екологічна активістка. Ця яскрава дівчина заявила, що Єврокомісія капітулювала перед глобальним потеплінням. Заходи із захисту навколишнього середовища, на які пішла об'єднана Європа, недостатні. Можна по-різному сприймати слова Тунберг. Хтось за радикальний поворот в екологію, хтось — категорично проти. Але одне зрозуміло точно: завдяки подібним закликам питання екології все більше впливають на економіку ЄС. В першу чергу, на європейських аграріїв.

Спеціально для Новое время.