Слова неукраїнського походження, наприклад, «інновації», «стартап», «хакатон», «акселератор», «бізнес-інкубатор», «дрон» і т.п. з недавніх пір щільно увійшли в лексикон українського агробізнесу.

Проводиться досить велика кількість різноманітних заходів і пропонується маса продуктів з метою полегшення життя аграріям. У мене складається враження, що багато людей на ринку до кінця не розуміють, що це за інноваційні розробки, що з ними робити, і для чого вони, власне, потрібні агробізнесу.

Але це вже інше питання.

З недавнього часу і я почав посилено вивчати інноваційні розробки в багатьох країнах світу, в першу чергу в США, Бразилії, Австралії та Аргентині. Після останньої поїздки в Аргентину, яка прямо скажемо не сильно просунулася вперед в плані агротехнологій у порівнянні з США і Австралією, або навіть з Україною, але тим не менше, стабільно показує більш високу врожайність і прибутковість на гектар, я відкрив для себе одну просту річ. У плані інновацій в агробізнесі ми в Україні, рухаємося в тому ж напрямку, що і наші конкуренти, але при цьому переслідуємо різні цілі і завдання.

Це мені чимось нагадує обчислення дистанції в Африці місцевими жителями в годинах або днях, а європейцями - в кілометрах. І перше, і друге правильно, просто відбувається по-різному.

Якщо ближче подивитися на новітні інноваційні розробки в усьому світі, то вони в основному пов'язані зі збільшенням продуктивності в сільському господарстві або ж створення штучних продуктів типу м'яса зі стовбурових клітин, скорочення використання хімії, води, та й взагалі скорочення витрат, і цей список можна продовжувати.

А тепер давайте подивимося на впровадження інновацій в Україні за останні роки: контроль витрат палива, контроль руху транспорту, системи «свій-чужий», тензодатчики контролю зерна на полі, тендерні майданчика з метою недопущення «відкатів», контроль руху зерна на елеваторі, дрони-охоронники і т. д.

Виходить, більшість наших потуг зводяться до того, щоб не допустити крадіжки з боку свого ж персоналу або ж сільських жителів ну і «кидка» з боку постачальників, трейдерів, держави. Ясна річ, що, не допустивши крадіжки палива, хімії, добрив, насіння і зерна з поля, ми природно маємо на увазі і поліпшення врожайності, і скорочення витрат. До 80% інноваційних розробок в українському сільському господарстві йдуть від зворотнього і ставлять за мету, не допустити найгіршого, а не налаштовані на завдання, як зробити краще. А це те ж саме, що прораховувати дистанції в днях, а не в кілометрах.

Теза про те, що крадуть більше в великих компаніях, ніж в дрібних, на практиці не підтверджується, оскільки крадуть скрізь, більш того, «кинути» або «розвести» великого гравця побояться, а дрібного - це навіть справа честі для багатьох так званих «партнерів».

Також не спостерігається кореляція між рівнем доходів і бажанням поцупити. Слоган українського найманого працівника «як ви платите, так ми і працюємо» я б перефразував в «як би ви не платили, у сусіда все одно краще», що відразу ж дозволяє легалізувати несумлінне ставлення до своїх обов'язків.

Часто кажуть, що в українців менталітет поцупити і обдурити, тому вже нічого з цим не зробиш. Я абсолютно не згоден з цим, більш того, я зустрічав багато наших співвітчизників, які навіть на низьких зарплатах і важких роботах в Німеччині чи Португалії не дозволять собі недбалого ставлення до роботи. Я не кажу вже про успішних українців з високими доходами, яким і в голову не прийде взяти у когось «відкат» на Заході.

Очевидно, що головні проблеми тут в українських державних інституціях, які самі загрузли в крадіжці і корупції, а також в суспільстві, яке толерантно ставиться до подібних явищ.

Якщо для зміни політиків є вибори, то суспільство потрібно міняти нам з вами, тому «Український клуб аграрного бізнесу» створив спеціальну базу обміну даних між членами щодо недобросовісних співробітників і контрагентів. Всі члени УКАБ автоматом будуть повідомлені про тих, хто потрапляє в чорний список, і будуть виключати їх зі своїх тендерних та інших процедур.

Я впевнений, що це невеликий, але дуже важливий крок до прозорості та порядності в українському агросекторі, а інновації в підсумку будуть спрямовані не на боротьбу з крадіжками, а на реальний технологічний прогрес. Приєднуйтесь. Пора нам переходити з днів на кілометри.

Текст підготовлений спеціально для AgroPortal.ua