Ситуація з пандемією коронавірусу у світі та, як наслідок, обмежувальними карантинними заходами в Україні є непередбачуваною. Тому зарано говорити мовою цифр про наслідки для української економіки, а ще складніше спрогнозувати наслідки для агропродовольчого сектору, адже тут важливою є циклічність виробництва.

Та попри те, що робити прогнози — справа невдячна, виокремлю найважливіше, до чого варто бути готовим вітчизняним сільгосптоваровиробникам у короткостроковій та довгостроковій перспективах.

Падіння агроекспорту

Якщо говорити про макроекономіку, то системна світова рецесія, в яку впадуть найбільші економіки світу, за прогнозами провідних економістів світу, розпочнеться через два-три місяці. Тому варто очікувати вплив пандемії коронавірусу, насамперед, на експорт вітчизняної агропродовольчої продукції. Наскільки може впасти світовий аграрний експорт, в тому числі український, складно передбачити. Проте удар буде суттєвим: український агропродовольчий експорт є значною частиною всього українського експорту — понад $20 млрд щороку і тому навіть падіння на 10%, 15%, чи 20% може становити мінус $4 млрд валютних надходжень в державну казну. А це досить суттєвий показник для нашої слабкої економіки.

Якщо говорити по окремим експортним культурам, таким як зернові, олійні, власне олія, то, очевидно, що найближчим часом будуть просідати світові аграрні ринки, оскільки і ціни на нафту вже просіли.

Наскільки ціни ще просядуть? Риторичне питання, адже багато хто орієнтується лише на кризу 2008-2009 років, але тоді були інші чинники, пов’язані з фінансовою кризою і нерухомістю у США.

Сьогодні світ паралізований пандемією і наскільки, особливо ті країни, які найбільше імпортують нашу продукцію, зможуть у майбутньому її купувати і у яких обсягах, відкрите питання. Лише у Китаї за останні два місяці внутрішній попит і внутрішнє споживання впало на 13% в силу того, що населення знаходилося вдома. Те ж саме стосується великих українських торгових партнерів аграрної продукції. Це — Італія, Німеччина, Іспанія і Франція, які стали епіцентром розповсюдження коронавірусу по всій Європі. Наприклад, Італія є суттєвим споживачем українського зерна і четвертим в світі української соняшникової олії. Наскільки буде затребуваність у країні, і чи ми зможемо у майбутньому поставляти продукцію до цих країн ЄС, не зрозуміло.

Загалом, падіння ВВП у багатьох країнах-партнерах України негативно вплине на агропродовольчий сектор, особливо що стосується доступу до фінансування, а також можливостей отримання товарних кредитів. Ну і, звичайно, можливостей відповідно розраховуватися своєчасно за продукцію.

На межі виживання

Якщо ж говорити про внутрішнє споживання, то ймовірна заборона експорту деяких товарних позицій продуктів харчування, про що заявив президент Володимир Зеленський, викликає занепокоєння. У разі, якщо уряд накладе заборону на основні експортні позиції для українських аграріїв, такі як зернові та олійні культури, олія та м'ясо птиці, це стане підніжкою для наших товаровиробників.

Сьогодні, на відміну від американців чи європейців, українському бізнесу держава не допомагає. Якщо цю так звану "коронавірусну підніжку" таки поставлять і відберуть можливість заробляти гроші для того, щоб, як мінімум, провести на належному рівні весняно-польові роботи, то восени ми взагалі не отримаємо врожаю. А тут мова вже про продовольчу безпеку країни. Хотілося б, щоб позиція і уряду, і президента щодо цього питання була дуже зваженою, адже наслідки можуть бути абсолютно плачевні як для держави загалом, так і для кожного громадянина зокрема.

Малий сільгосптоваровиробник вже на межі банкрутства у зв’язку з закриттям ресторанів, базарів та готелів. Приклади Італії та Китаю показують, що споживання за рахунок того, що були закритті ресторани та інші заклади харчування впало майже на 15%. Під ризиком ті групи харчових продуктів, які відносяться до свіжих, а також нішові. Це — овочі та фрукти, ягоди. Свіже м'ясо яловичини для стейків та м'ясо свинини, які споживаються у закладах харчування.

Закриття базарів є болючим для дрібних виробників плодоовочевої та м'ясо-молочної групи, які тут свою продукцію самі ж і збувають. Усі дрібні виробники вже на межі виживання, тому про наслідки тут майже неможливо говорити зараз.

Складні часи будуть і для виробників молока та молочної продукції. Останні декілька місяців виробництво цієї продукції більш-менш було стабільним і це пов’язано зі збільшенням попиту. Як наслідок, зросли закупівельні ціни на молоко, що дозволило галузі думати про стабільні перспективи. У зв’язку з падінням попиту, очевидно, що галузь під загрозою виживання, адже дуже багато питань щодо ліквідності молочно-товарних ферм і особливо тих господарств, які зробили ставку не на рослинництво, а на тваринництво в останні роки. Вони вже думають над тим, яким чином виживати і багато молочно-товарних ферм закриються. А це і робочі місця.

У залежності від того, скільки триватиме карантин, складно буде і виробникам ягід та плодів. В Україні збирання суниці, черешні, тощо відбувається вручну. Де можна буде знайти охочих, які спільно працюватимуть на одному полі, тут питання.

Замість висновку

Тож, наслідки коронавірусу та карантину можуть бути катастрофічними для усієї галузі. Проте про конкретику можна буде говорити лише тоді, коли буде розуміння, коли він закінчиться. Одна справа, якщо це 3-4 квітня, інша справа, якщо заходи безпеки щодо непоширення коронавірусу в Україні триватимуть і протягом квітня, або ж ще довше.

Спеціально для Liga.Бізнес