Перехід від "моно" до "стерео" і навіть "поліфонії" в законодавчій роботі відбувся якось поступово і майже непомітно. 

Але те, що зараз викликає легке здивування, раніше було скоріше практикою – для пошуку голосів під складні законодавчі ініціативи необхідно заручатись підтримкою груп і фракцій. 

Багатий дефініційними талантами український політикум навіть термін спеціальний вивів – "шкурняк". Русизм, але що поробиш.

2015 рік, грудень. Законопроект про дерегуляцію, де один із основних компонентів – можливість імпорту азотних добрив за певним переліком без реєстрації. 

Це був перший крок, щоб похитнути волюнтаризм недовизнаної монополії групи "Остхем" на ринку азотних добрив.

І от, перед другим читанням у документі в контексті ввезення дослідних зразків пестицидів для проведення державної реєстрації з’являється речення такого змісту: "Обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для цих цілей є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються"[1].

Що це означає на практиці – що замість одночасної реєстрації пестицидів в Україні та в країні їх виробництва, хімічні компанії змушені очікувати реєстрації пестицидів в країні виробництва, і лише потім подавати на реєстрацію в Україні. 

Відповідно, українські сільгоспвиробники отримують їх на 4-5 років пізніше, аніж їхні колеги в інших країнах.

Залишимо за дужками якість системи реєстрації (насправді тут все суттєво краще, ніж в багатьох інших сферах, але це предмет окремого аналізу) та екологічний ефект (новітні препарати є більш природоощадними, але це також предмет окремого дослідження). 

Зрозуміло, що такої вимоги немає в законодавстві жодної цивілізованої країни, включаючи країни ЄС.

Задамо інше запитання – скільки коштує українським сільгоспвиробникам та економіці України це рішення? 

Візьмемо для прикладу виробництво зернових культур в світі. Нижче наведено статистику ФАО щодо їх врожайності. 

Врожайність зернових культур в світі за період 1980-2018 роки

ДЖЕРЕЛО: ФАО

Отже, продуктивність кожні п’ять років зростала на 5,3-10%. В середньому за п’ять років цей показник становив 8,1%.

Натомість, наукові дослідження свідчать, що використання пестицидів дозволило збільшити врожайність із 1965 року до 1990 року із 42% до 70% від теоретичної врожайності. Таким чином, вплив пестицидів можна оцінити в 28% зростання врожайності.

Якщо зважити 8,1% зростання врожайності за п’ять років на 28% впливу пестицидів, можна зробити висновок, що 2,3% п’ятирічного зростання урожайності зерна в світі припадає на використання нових пестицидів.

Таким чином, затримка із реєстрацією пестицидів на 5 років (лише після реєстрації в країні виробництва, в Україні можуть початись випробування), спричиняє менше зростання врожайності в порівнянні із країнами-конкурентами (а отже – і недонадходження сільгоспвиробників) на 2,3%. 

Причому такі втрати носять постійний (щорічний характер), оскільки затримка із реєстрацією в 4-5 років впливає на продуктивність кожного року.

Якщо оцінити економічний вплив лише на прикладі зерна, то поточний врожай становить в Україні близько 75 млн тонн. 

Розрахункові 2,3% від цього обсягу становлять 1,7 млн тонн, або при ціні farm gate 150 доларів за тонну – це 255 млн дол. США. 

Мова йде про заниження врожайності, доходів і експорту в порівнянні із показниками, можливими за умови застосування сучасних ЗЗР. 

Оскільки розрахунковий період зростання врожайності становить 5 років, то і ефект розрахований на 5 років. Таким чином, щорічні втрати можна оцінити на рівні 51 млн дол. США.

Частка виробництва зерна у випуску продукції рослинництва (2018 рік) становить 47,1%. 

Таким чином, загальні втрати рослинницької галузі можна оцінити на рівні (51/0,471) 108,3 млн дол. США. По курсу в гривні це 2,924 млрд, що не набагато менше, ніж держава має намір витратити на підтримку аграріїв в 2020 році.

Ви не бачите ці втрати? А вони є! І в доходах аграріїв, і в валютних надходженнях країни, оскільки все "додаткове" виробництво с/г продукції експортуватиметься. Але законопроекти №№ 2289 або 2548, які покликані зняти цю проблему, ніяк не можуть потрапити до порядку денного.

Ціна питання, звичайно, менша, ніж в ігорному бізнесі, але, в тому числі, із таких "дрібниць" і складаються ціннісно такі терміни як "конкурентоспроможність" та "інвестиційний клімат". 

Спеціально для Економічна правда.