Денис Башлик
30 квітня 2020 року президент України підписав закон про ринок земель, що фактично запустило новий етап земельної реформи. Однак, комплексний підхід до реалізації земельної реформи не полягає у відкритті ринку заради ринку, незалежно від архітектури самої реалізованої моделі. Разом з проектом закону про землю в Верховну раду були внесені ряд дерегуляційних ініціатив, спрямованих на забезпечення функціонування ринку і його інфраструктури.
Основна мета всіх законодавчих ініціатив - створення максимально комфортних умов і запобіжників для всіх учасників ринку.
Однак, серед інших законодавчих ініціатив, до сих пір у Верховній Раді не зареєстрований проект закону про консолідацію земель. У плані дій уряду направлення даного законопроекту заплановано через пів року після прийняття закону про землю.
На сьогоднішній день аграрний виробник, навряд чи може з упевненістю сказати що відчуває себе захищеним в правах на землю, а в переддень відкриття ринку землі, ситуація тільки погіршується. Якщо відкинути всі ризики які існують в не правовому полі, сьогоднішня ситуація в земельних відносинах створює додаткові ризики які виникають через відсутність механізму консолідації.
Що означає “консолідація земель” і чому цей механізм важливий і гостро необхідний? Розглянемо на прикладі подходів у політиці ЄС.
Консолідацію земель іноді неправильно інтерпретують тільки як простий перерозподіл ділянок для усунення фрагментації. Однак фактично консолідація земель, від самого початку застосування в Західній Європі, асоціюється з більш широкими соціальними та економічними реформами. Вона завжди розглядається як інструмент або відправна точка розвитку сільських територій.
У контексті політики розвитку сільських територій ЄС консолідація земель представляє собою інструмент для одночасного вирішення проблем: підвищення конкурентоспроможності ферм, захисту оточуючого середовища, збереження ландшафту, природної та культурної спадщини, раціонального використання природних ресурсів та поліпшення якості життя в сільській місцевості.
В країнах ЄС сільські регіони сьогодні вже не розглядаються тільки як місце для с/г виробництва. Концепція розвитку села значно розширилася та включає підвищену інформованість з екологічних питань та широкий спектр не с/г застосувань.
Наголос у проектах консолідації змістився з реструктуризації сільського господарства на досягнення більш ефективного багатофункціонального використання сільських територій за рахунок балансу інтересів сільського господарства, "збереження пейзажу", природи, рекреації та транспорту. Особливо якщо земля необхідна для будівництва магістральних шляхів.
Виходячи з міжнародного досвіду, в Україні є нагальна необхідність відійти від розгляду консолідації виключно як точкового інструменту вирішення проблем фрагментації земель. Треба усвідломлювати це як комплексний механізм розвитку аграрної галузі та розвитку сільських територій. Та виходячи з цього - прийняти цей закон як невідкладний в рамках комплексної земельної реформи.
Спеціально для Comments.ua